Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад. Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.
Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов розвитку їхніх природних здібностей.
Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного навчання.
10 «якщо» у вихованні дитини:
- дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
- дитину висміюють, вона стає замкнутою;
- дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
- дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
- дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
- дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
- дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
- дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
- дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
- дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Поради:
- Включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконаній справі.
- Ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
- Якщо ви звалите свою дитину за гарну поведінку, то це розбудить у ній бажання ще раз почути цю похвалу.
- Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
- Висувайте реальні вимоги. Запитайте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилась.
- Не надавайте надто великого значення заохоченням та покаранням. В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.
- Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
- Тривожну для дітей інформацію слід дозувати, пом’якшувати, заспокоюючи й підбадьорюючи їх, запевняючи, що з будь-якої ситуації є вихід.
- Про події, що схвилювали дитину, говоріть миролюбно й мудро, аналізуйте і пояснюйте їх об’єктивно. Обговорюючи ситуацію, переключайте увагу дітей з негативних фіктів на позитивні.
- Малюйте дитині світ не чорно-білим (поганий – добрий), а різнобарвним, розкриваючи філософію життя. Вчіть розглядати кожне явище в природі та суспільстві з різних боків і точок зору.
МУДРОСТІ ВАМ, ЛЮБОВІ, ЗЛАГОДИ!
С.В. Сатиренко, соціальний педагог